Технічне обслуговування приладів системи живлення
Технічний стан системи живлення визначає потужностних і гноміческой показники роботи автомобіля, вплив його на навколишнє середовище.
Характерні несправності системи живлення: порушення герметичності, текти то-го палива з паливних баків, трубопроводів, забруднення паливних і повітряних фільтрів.
У карбюраторних двигунів змінюється пропускна здатність каліброваних отворів і жиклерів карбюратора, відбувається раз-регулювання жиклерів холостого хо-так, порушується герметичність ігольчатoro клапана камери поплавця карбюратора, змінюється рівень палива в камері поплавця, змінюється пружність і довжина пружини в обмежниках максимальної частоти обертання колінчастого вала. У паливному насосі карбюраторного двигуна можливі прориви Діафрагми і зменшення жорсткості диафрагменной пружини.
У дизелів з'являється знос і саме регулювання плунжерних пар насоса високого тиску і форсунок, втрата герметичності цих механізмів. Можливий знос отворів форсунок, їх закоксованность і засмічення. Ці несправності призводять до нерівномірності роботи паливного насоса по кількості і розі подаваного палива, погіршення якості розпилювання палива форсункою, зміни моменту початку подачі палива.
У результаті перерахованих несправностей підвищується витрата палива і повели-чивается токсичність відпрацьованих газів.
Діагностичними ознаками несправностей системи харчування є: за-трудненіе пуску двигуна, збільшення витрати палива під навантаженням, падіння потужно-сті двигуна і його перегрів, зміна складу і підвищення токсичності відпрацьованих газів.
Діагностування системи живлення дизельних і карбюраторних двигунів про-водиться методами ходових і стендових випробувань.
При діагностиці методом ходових випробувань визначають витрату палива при русі автомобіля з постійною швидкістю на мірному горизонтальній ділянці дороги з малою інтенсивністю руху Рух здійснюється в обох напрямках.
Контрольна витрата палива визначають для вантажних автомобілів при постійн-ної швидкості 30-40 км / год і для легкових - при швидкості 40-80 км / ч. Кількість витрачених ванного палива вимірюють витратомірами, які використовують не тільки для діагности-ки системи живлення, але і для навчання водіїв економічному водінню.
Діагностування системи живлення автомобіля можна й разом з випробуванням тягових якостей автомобіля на стенді з біговими барабанами значно скорочує втрати часу і исклю ¬ чає незручності методу ходових випробувань. Для цього автомобіль встановлюють на стенді таким чином, щоб ведучі колеса спираючи ¬ лися на бігові барабани. Перед виміром витрати палива випереди ¬ кові прогрівають двигун і трансмісію автомобіля протягом 15 хв. при швидкості 40 км / год на прямій передачі і при повному відкритті дроселя, для чого на провідних колесах створюють навантаження навантажувальним пристроєм стенду. Після цього у карбюраторних двигунів ¬ телей перевіряють роботу паливного насоса (якщо стенд з біговими барабанами не обладнаний манометром для контролю роботи паливно ¬ го насоса) приладом моделі 527Б на развиваемое їм тиск і герметичність клапана поплавковою камери карбюратора. Тиск заміряють при малій частоті обертання колінчастого вала двигуна і при відкритому запірному крані. Результати перевірки порівнюють з даними таблиці, вміщеній на кришці футляра приладу, і, якщо є необхідність, усувають несправності.
Нормальний тиск у паливних насосів Б-9 і Б-10 автомобілів ЗІЛ-130, ГАЗ-53А, "Урал-375Д" і "Урал-377" дорівнює 0,025-0,03 МПа. Для визначення витрати палива, від'єднавши прилад 527Б, місце приєднання ¬ няют витратомір. За кількістю витраченого палива за час випробування розраховують витрати (в л/100 км), відповідний певної швидкості руху, і порівнюють отриманий результат з нормативом.
Токсичність відпрацьованих газів двигунів перевіряють на холостому ходу. Для карбюраторних двигунів при цьому використовують газоаналізатори, а для дизельних - фо-тометри (димоміри). Для проведення замірів газоаналізаторами ДАІ-1 і ДАІ-2 газоот-борнік вставляється у випускну трубу на глибину 300 м від її зрізу Аналіз відпрацювавши-ших (азів згідно з ГОСТом проводять на двох частотах обертання колінчастого вала двигуна: мінімальної n min і на підвищеній , що дорівнює 0,6 n min (де n min - номінальна частота обертання колінчастого вала двигуна). У першому випадку вміст СО не повинно перевищувати 1,5% за обсягом, у другому - 2%. Відбір газів здійснюється за прогрітому двигуні і повністю відкритою повітряній заслінці. Перед замінами двигун повинен пропрацювати не менше 1 хв. у режимі 'перевірки. Склад відпрацьованих газів характеризує процес згоряння протікає в циліндрах двигуна, і якість робочої суміші.
Димність відпрацьованих газів оцінюють по светопронікновенію (оптичної щільності) відпрацьованих газів і визначають за шкалою приладу. Основою приладу є-ється прозора скляна трубка, Яку перетинає світловий потік. Ступінь поглинання світла залежить від задимленості газів, що проходять по трубці.
Вимірювання димності проводиться при ТО-2 після ремонту чи регулювання топ-зливою апаратури на холостому ходу у двох режимах роботи двигуна: вільного прискорення (тобто розгону двигуна від мінімальної до максимальної частоти обертання колінчастого валу) і на максимальній частоті обертання колінчастого валу. Температура відпрацьованих газів повинна бути, нижче 70 ° С.
Димність відпрацьованих газів у режимі вільного прискорення не повинна бути вище 40%, а на максимальній частоті обертання колінчатого ¬ того валу - вище 15%.
Роботи, що виконуються за системою живлення карбюраторних двигунів ¬ лей. При ЄВ пе-ред виїздом автомобіля на лінію перевіряють щільність з'єднань трубопроводів і приладів системи живлення (фільтра - відстійника, паливного насоса, фільтра тонкого очищення, карбюратора). Підтікань палива не допускається. Кількість палива в баку прове ¬ ряют за шкалою покажчика рівня палива на щитку приладів.
При ТО-1 перевіряють роботу приводу дроселів і повітряної заслінки. Для цього знімають повітряний фільтр і перевіряють повноту відкриття і закриття повітряної за-слонки і дроселів. При неповному відкритті і закритті дроселів і заслінки регулючі-ють довжин відповідних тросів приладу.
Зливають відстій з фільтра-відстійника, відвернувши спускні пробку. Після цього загортають пробку і протирають насухо фільтр відстійник. Перевіряють кріплення кар-бюратора до впускного трубопроводу. Знімають олійно-контактний повітряний фільтр з двигуна, розбирають його, зливають масло, промивають гасом мул »бензином, продувають стисненим повітрям і заливають в корпус чисто масло для двигуна до необхідного рівня, збирають фільтр v встановлюють його на двигун. Перевіряють і при необхідності регулюють вміст окису вуглецю (СО) у відпрацьованих газах
При ТО-2 перевіряють і при необхідності регулюють рівень палива в поплав-кової камері карбюратора і герметичність запо ¬ рного клапана поплавковою камери.
Роботи, що виконуються за системою живлення дизельних двигунів ¬ лей. При ЄВ прове-ряют рівень масла в паливному насосі високо ¬ го тиску і в регуляторі частоти обертання. При необхідності доливають масло до рівня верхньої позначки. Зливають відстій з топ ¬ зливою фільтра грубої і тонкої очистки, відвернувши пробку зливно ¬ го отвори. По-сле зливу відстою загортають пробку і пускають двигун, давши йому попрацювати 3-4 хв для видалення повітряних про ¬ пліч з фільтрів. Перевіряють показання індикатора засмічений-ності повітряного фільтра.
При ТО-1 перевіряють герметичність з'єднань трубопроводів і приладів. Під-сос повітря у внутрішній частині системи (від бака до топливоподкачивающего насоса) призводить до порушення роботи топливоподающей апаратури, а не герметичність частини системи, що під тиском (від топливоподкачивающего насоса до форсунок), викликає підтікання і перевитрату палива. Впускную частина паливної магістралі про-вірячи на герметичність за допомогою спеціального приладу-бачка
|
