Організація складського господарства та управління запасами на АТП
Загалом вартісному обсязі виробничих запасів АТП запасні частини і агрегати складають 40-60%, матеріали 10-12%, шини 8-15 ° про, паливо 4-8%, інстру-мент, інвентар та спецодяг 15-28%
Запасні частини та матеріали зберігають у закритих складах на багато ¬ ярусних стела-жах або в шафах. Агрегати автомобіля зберігають на стелажах або встановлюють на дере-вянном настилі статі.
Номенклатура збережених на АТП технічних виробів і матері ¬ ріалів досягає 3500 найменувань. Зазвичай їх розбивають на 10 ос новних груп: метали, інструменти і пристосування, електро ¬ технічні матеріали, залізні товари, москательні товари та хімікати, ремонтно-будівельні матеріали, допоміжні матеріали, спецодяг, верстати та приладдя до них, різні матеріали. Для зручності роботи складу кожна з груп також де ¬ лится на 10 підгруп за ознакою однорідності матеріалів і підлозі ¬ чає свій другий номенклатурний номер. Кожну підгрупу, у свою чергу, поділяють на 10 частин, з яких кожна отримує свій номенклатурний номер і т.д. Таким чином, кожен матеріал має певний трьох-або чотиризначний номер, який повністю його характеризує і дає можливість розташувати матеріали на складі в певній послідовності. Така класифікація матеріальних цінностей носить назву лестнич ¬ ної і широко застосовується на складах АТП.
Вироби та матеріали розташовують на спеціальних стелажах, що дозволяють швид-ро відшукувати те, що необхідно для виробниц ¬ ства.
Метали в прутках зберігають на багатоярусних стелажах у гори ¬ зонтальной положенні, а у разі якщо їх діаметр більше 100 мм - на низьких роликових стендах. Листові метали - у стосах або в верти ¬ кальном положенні в клітинах стелажів.
Легкозаймисті матеріали і кислоти (лаки, фарби, сірчана і соляна ки-слоти) зберігають у вогнестійкому приміщенні, изоли ¬ рованном від решти приміщень. Бу-тилі з кислотою располага ¬ ють окремо в відгородженому приміщенні у спеціальній м'якій тарі.
Проміжні склади влаштовують у великих цехах АТП для прискорення отри-ня необхідних матеріалів і деталей.
Монтажний, ріжучий, контрольно-вимірювальний інструмент і пристосування зберігають у інструментально-роздавальної комори. Тут же здійснюють їх невеликий ре-монт, наприклад, заточення. Ін ¬ струменти зберігають у багатоярусних клітинних стелажах так, щоб кожен номенклатурний номер мав свою окрему клітинку.
Комора водійського інструменту служить для зберігання і видачі інструменту, закріпленого за автомобілем. Крім того, тут перевіряють комплектність і техниче-ське стан інструмен ¬ тів і здають несправні в ремонт.
Інструменти зберігаються в стандартних ящиках або брезентових
сумках на клітинних стелажах з числом осередків, відповідним числу автомо-білів. На кожен автомобіль заводять інструментальні ¬ ву книжку, в яку записують всі інструменти, видані на автомобіль.
У такелажної коморі зберігають і видають навантажувальний інвентар (брезенти, мотузки, ланцюги, ломи, лопати), а також виконують його просушку і ремонт, облік і поповнення необхідного комплекту. Для зберігання такелажу застосовують поличні багатоярусні стел ¬ лажі, а для його сушіння влаштовують сушильні відділення з вішав ¬ ками.
Склад брухту приймає від виробництва негідне майно і матеріали і здає їх відповідним організаціям для вторич ¬ ного використання.
Шини та інші гумотехнічні вироби і матеріали зберігають на спеціальних складах, бажано в підвальних або полупод ¬ вальних приміщеннях, температура в яких повинна підтримуватися в межах мінус 10 - плюс 20 ° С, а відносна вологість 50-60%. Приміщення для зберігання шин повинні бути захищені від денного світла, для чого у вікна вставляють спеціальні скла. На складах для зберігання гумових матеріалів не допускається зберігання матеріалів, негативно діючих на гуму: гасу, бензину, скипидару, олії.
Покришки зберігаються на дерев'яних чи металевих стела ¬ жах у вертикальному положенні і розташовуються від опалювальних приладів на відстані не менше 1 м. При довгостроковому зберіганні покришки необхідно періодично (раз на квартал) поворачі-вати, міняючи точку опори. Складати покришки в штабелі не допускає ¬ ся. Камери збе-гаються на спеціальних вішалках з напівкруглої пов ¬ кою злегка накачаними, припудрити-ними тальком або вкладеними в нові покришки. Періодично (через 1-2 міс.) Камери також повертають, змінюючи точки опори.
Сиру гуму, применяющуюся при ремонті, зберігають у рулонах, підвішених за дерев'яний сердечник, на полицях стелажів, а товс ¬ тую пластичну гуму - в розкатали-ному вигляді. Клей для ремонту збе ¬ Нят в закритому скляному посуді.
Таким чином, на будь-якому АТП повинні функціонувати як мінімум три складу: основний матеріальний склад (запасні частини, матеріали, майно), спеціалізований склад для прийому, зберігання та видачі ПММ; склад брухту. Основний склад повинен мати у своєму складі секції для шин, лакофарбових матеріалів і дру ¬ гих хімікатів, зберігання яких має бути організовано в со ¬ повідно до спеціальних правил.
Номенклатура збережених агрегатів, вузлів і деталей, а також рівні їх запасів на складах АТП залежать від типу рухомого складу, умов роботи автопредпріятня, сис-теми управління! запасами і в загальному випадку визначаються згідно з рекомендаціями "Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомо-більного транспорту". Оборотний фонд
створюється і підтримується за рахунок надходження нових та відремонтованих аг-регату і вузлів, в тому числі п оприбуткованих зі списаних автомобілів, і коригується на основі інформації, одержуваної в процесі функціонування системи управління запасами в масштабах об'єднання, до якого входить дане АТП. При цьому необхідно обов'язково враховувати таке обмеження - вартість всіх запасних частин і матеріалів, що зберігаються на АТП, по верхньому рівню запасу не повинна | повинна перевищувати нормативу оборотних коштів за цією статтею.
|
